- почутися
- —————————————————————————————почу́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
почутися — див. почуватися … Український тлумачний словник
зачалапати — і зачала/пкати, аю, аєш, док., розм. Почати чалапати, чалапкати; піти з шумом водою, болотом і т. ін. або піти повільно, важко переставляючи ноги. || Почутися за такої ходи (про кроки) … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
посипатися — I посип атися а/ється, недок. Пас. до посипати 4). II пос ипатися плеться, док. 1) Почати сипатися, вільно падати (про що небудь сипке або дрібне). || чим, рідко. Почати сипати що небудь. 2) Відірвавшись від чого небудь або не втримавшись на… … Український тлумачний словник
пошелестіти — ещу/, ести/ш, док. 1) Шелестіти якийсь час. 2) розм. Почавши рухатися, створити шелест. 3) безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей) … Український тлумачний словник
пробубоніти — ню/, ни/ш, док. 1) перех. і без додатка. Невиразно, нерозбірливо промовити що небудь; пробурмотіти. || безос. || Монотонно, неголосно прочитати що небудь. 2) неперех. Почутися, долинути (про голос) … Український тлумачний словник
прозвучати — чи/ть, док. 1) Поширитись у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). || Бути вимовленим, виголошеним певним чином. || Набути у звучанні якихось характерних ознак, рис, забарвлення. 2) перен. Виявитись у… … Український тлумачний словник
прошелестіти — ещу/, ести/ш, док. 1) неперех. Видати або викликати шелест, шурхіт. 2) неперех. Пробігти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шелестом. 3) перех. і неперех., перен. Стиха промовити; прошепотіти. || Стиха прозвучати, ледь почутися (про звуки). || безос … Український тлумачний словник
виявлятися — виявитися 1) (про почуття, думки, наміри тощо ставати явним, помітним зовнішніми ознаками), проявлятися, проявитися, виражатися, виразитися, показуватися, показатися, пробиватися, пробитися, проглядати, проглянути, проступати, проступити,… … Словник синонімів української мови
відчувати — відчути 1) (сприймати органами чуття), почувати, почути, чути, у[в]чувати, у[в]чути, почуватися, почутися 2) (інтуїтивно вгадувати, здогадуватися), почувати, почути, чути, віщувати, провіщати, провістити … Словник синонімів української мови